Home

Previous 20

Aug. 11th, 2008

Совість в путі!

Тримаю знову путь туди,
Де мої гроші полягли...
І тільки трохи підкопила -
Чекає знову їх могила!!!
Себе нітрохи не жалію,
А от батьків...ось це я вмію!
Совість витримує ці муки,
А тіло тягне свої руки...

Нечемність - жах, та я тримаюсь.
І пустотраті опираюсь.
Шукати виправдань собі?!
Навіщо? От думки лихі!!!!!!!!!!!

П.С. от халепа!- "Здрастуй спека"!

З 12.08-24.08

Jul. 26th, 2008

ШО ЗА ФІГНЯ ТАКА?

Ото вже халепа!!!Створила групу в Контакті(бог знає коли!),народ вступає...постирчить...помовчить....якщо не піде..і все!!!дєла стоять!!!!

Чого?!В інших групах - стіки народу!!!і назва в них не дуже...нічого особливого...в кого які думки?!(((((

Jul. 17th, 2008

Враження

Бонжюр усім!!!:)

Уже як...мммм....скільки ж я вже вдома?...близько чотирьох тижнів,як я повернулася з Парижу, і хочу сказати,що тільки недавно, він перестав мені снитись....таааааааак! - він мені дуже сподобався,але я не божеволіла від нього і не чіплялась за самольота,коли ми відлітали з Франції.

Уся подорож характеризує мене і моїх подруг,як "бішаних туристів". Бо,то не є нормальним оббігати Лувр за годину,штовхаючи всіх і ругаючись для самопідбадьорювання,і здивовано чути докори від звідкись взявшихся росіян і укранців.Шо я хочу вам сказать?!- ніколи не буду тепер слухать жалоби на власну бідність від наших ріднесеньких хохлів і кацапів!!!Всі жалуються і вередують, а більшість туристів у найдорожчих місцях світу -це українці і росіяни!!!(і китайці,для справедливості)

На Ейфелеву башню, на другий поверх з трьох, я з подругою добирались пішочка по винтових сходах...і я відчувала, як моя радість перетворюється у жалібний і жадіьбний вдих і видих...але, як не дивно, вклалися у віддані нам на прогулянку 40хв. - піднялися і спустилися,ще й встигли скупитися і поторгуватися з настирним афроамериканцем, який загадковим голосом,як закляття, нашіптував бажану суму за сувенірчик....бррр....

Мона Ліза, до якої ми таг бігли, виявилась мааааааааленькою,і я була трохи в шоці...та і всі навкруги....зате,мені дуже сподобалась Венера Мілоська - дійсно,краса.....сам Лувр не справляє враження часів епохи короля Сонця(але цими словами я не хочу сказати,що він не гарний і ніяк не хочу здатися залишившиюся холодною до його краси)...все модернізоване...всередині замку(він длиться на три частини)- ескалатори,які ну НІЯК не вписуються в інтерьєр!!!Мармур навкруги, скульптури,і лише деякі зали,позолочені і громадні - справді, вражають своєю величністю...
Сфоткалися тут,сфоткалися-там, і побігли далі - скажені туристи.....

Jun. 3rd, 2008

УРРРРЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯ!!!!!!!!

ЗДАЛА СЕСІЮ!!!!!!УРААА!!!!!!ВСЕ!!!!СВОБОДА!!!!!ЗДРАСТУЙ ЛІТО!!!!ЗДРАСТУЙ МОРЕ!!!!(бажаю вам успішно здати сесію) :)цем.папа.

УРРРРРРРРЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯ!!!!! :)

ЗДАЛА СЕСІЮ!!!!!НАРЕШТІ!!!!!СВОБОДА!!!!!ЗДРАСТУЙ ЛІТО!!!!ЗДРАСТУЙ МОРЕ!!!!!!!!(і всім бажаю вдачної сесії) :)цем.папа.

May. 30th, 2008

сумно.....

бувають моменти,коли на душі стає дуже тяжко.....всі це відомо, і саме дратівливе і незрозуміле те,що ця тяжкість,здається, нізвідки!!!!от і зара, так паршиво!!!!!!!

May. 21st, 2008

Знову в ПУТЬ!!!!

ОЙ, лишенько....друзі мої, іду до Парижу....не знаю, як очі привести у порядок(шоб переляк зник), і щелепу з підлоги підняти(не вдобно ходити...)!!!"Пожелай мне удачи в бою...."Чекайте на купі фоток!!!8 червня вже тама буду.....якщо сесію переживу)))

May. 3rd, 2008

Твои крылья ты отнимешь.
Энергичный, немного жёсткий и ироничный человек, который всего всегда добивается сам. Однажды в баре, устав после своего триумфа на танцполе, ты разговоришься за бокалом джин-тоника со странным незнакомцем, который, захмелев, поведает тебе, что он демон. Ты, естественно, потребуешь доказательств. Новоявленный демон отведёт тебя на чердак, скинет плащ и развернёт огромные чёрные крылья летучей мыши. «Смотри-ка ты, и правда!» - удивишься ты, засвечивая ему пяткой в глаз. – «Ну уж я-то лучше смогу ими распорядиться, чем какой-то демон-алкаш». Крылья придутся тебе как раз в пору, а что с ними делать – ты всегда придумаешь. Но крылья демона не делают тебя злым существом, скорее, просто подчёркивают твою индивидуальность. image
Пройти тест

May. 1st, 2008

ООООООО!!!!!!! ШО ЦЕ РОБИТЬСЯ? =))))))))

Твой самый лучший френд!

Юзернейм в ЖЖ
или e-mail Блогов Mail.ru
masach
самый добрыйtaryk
самый нежныйdarklin666
самый умныйanatoliy666
самый любимыйdarklin666
самый странныйvalcury
самый верныйanatoliy666
самый сексуальныйtaryk
самый безбашенныйlore1ei
самый бестолковыйdarklin666
самый оптимистичныйtretya_chitanka
самый похожийvasssiliy2007
самый лучшийvasssiliy2007

Mar. 26th, 2008

будьте ласкаві.прочитайте...ділюся....

Хочу підмітити одну дуже цікаву річ.Вірніше, явище, яке для вас, певно, давно відоме і відчуте мільйони тисяч разів....та я,його тільки УСВІДОМИЛА!!!
ТАК ОТ, моєму неочікуваному просвітленю сприяла поїздка на тролейбусі....
тісно....дужееееееее тісно.....Нічого!так повинно бути(у нашій країні і з нашою ментальністю, чим тісніше - тим нормальніше: тепліше, і не впадеш далеко)
І за якихось 6 хвилин, за дві зупинки до потрібної мені, я відчула всю силу нашої ментальності, і антиморалі.Дякувати Йому, що я була у берцях і у шкіряній бюці по коліно! За дві секунди я встигла скупатися чистою джерельною водичкою, яку турботливо віз додому чолов*яга за 50.Не знаю, що в нього там з бутилями 10літровими сталося, та вода була нам мені...Добре, потрусилася, сказала - "обережніше"...та нє...йому єж мало!!!справді, чому б не довести діло до кінця, і не сказати все, що він думає про мене і про молодь сучасну, шо понімаєш лі стою тута поряд і під напор лізу!!!!короче, тепер, нарешті, я знаю, хто я!!!і як боротися з собою, він мені теж сказав, і адресу підказав....
потоптався на моїх титанових вставках у берцах - вийшов...
Святкую....ніївна......ввалюється в нашу безрозмірну рогатку два дядьки за 60 - здоров*яки,шо дай боже вам всім хлопці=) ну і, тре ж було підсластити мені пілюлю, і довершити цей чудовий весняний день!!Ну, да..зізнаюся.....трималась за трималку цю(не пам*ятаю як називається ця штука, за яку тримаються))напевновно.не припивано молоді триматися за них....він, так..лагідно...як двинув мене своїм тендітним плечиком два на два метри, та ще свою ручку на мою поклав!!!думала що лусну від болю.....вибачтись? ))))та шо ви!!!?? за що??? то нормально
На виході,поржав трохи, поділився своїми ПЛЮїдами, і для профілактики ще штовхнув мене, і тут я почула купу компліментів від дамочки справа....дуже приємно.....ЩЕ ХОЧУ!!!!!!!!!!!!
о ШО?Правильно!!!Ще,ще!!!Ругайтеся люди!А потім, говоріть яка зіпсована молодь пішла....все)

Mar. 11th, 2008

Подорож у Карпати...

В останный час, я нагадую собі шкрека-мандрівника!)))
Цього разу, я потрапила у чудесні краєвиди західної України...за Івано-Франківськом.
Їхали ми туди 15годин.Повний автобус дівчат та хлопців з Житомира, і ще декілька мужиків з Вінниці(сором України і єврейського народу!Вони цілу дорогу пили водку,коньяк,вино і пиво, і ми змушені були зупинятися кожні пів години!!!здогадайтеся,для чого!)

Всю дорогу я слухала музику і дивилась у вікно, і навіть, коли стемніло, я спостерігала як пливуть бліді тіні на вікні...думки не лишали мене, і я передчувала перебування у готелі, який раніше був резиденцією Л.Кучми......ой вей=)ото вже хароми!!!!шо вам сказати!!!!джакузі так експлотували що в кінці кінців...воно не стало працювати.....і на щастя, бо хлопці дізнались, що дівчатам попався люкс-номер, і припхалися....

На 8 березня, ми пішли вечором у бар-дискотеку...=) ТАКОГО 8 БЕРЕЗНЯ В МЕНЕ ЩЕ НЕ БУЛО!!!!
ноги до сих пір болять від каблуків...бо так натанцювалася....дуже приємно було,коли хлопці почали поздоровляти....нажаль,так говорити вони дозволяються собі тільки на 8 березня,на день народження коханих....і якісь особливі дати(і те, не всі).І дуже зручно в такий день розпізнати людину(хлопця),адже від його слів розкривається його відношення до дівчат....можна помилитись,та є ще інше.


Отже, музика, приємна компанія, танці, і посиділки до 5 години ранку пройшли як найкраще!!!
І приємним спогадом про цей день - прекрасна квітка з почавших прокидатися квітів Карпат....

ВСІХ З МИНУВШИМ 8 БЕРЕЗНЯ!!!

Feb. 28th, 2008


Кибуц на севере....представте,что это древность....)))))я смеюсь до упаду над фото

ФОТО З ПОДОРОЖІ



Тверия.Израиль.....Раскопки древнего города царя Ирода

Feb. 14th, 2008

ВСЕХ С ПРАЗДНИКОМ ЛЮБВИ!!!!!!!!!

Feb. 11th, 2008

Маю велике прохання!)))

(Для тих,хто любить мистецтво, це буде тільки приємністю...)

Будь ласочка,зарегайтесь по адресі http://prudnikov.artnow.ru і оцініть ту картину,яка вам найбільше сподобалась, і залиште коменти....)))))допоможемо автору!!))

вдЯчна ВЖЕ:)))

Привіт друзі!

Не уявляєте, як я рада опинитися вдома!!!!!

Моя подорож була дуже позитивною....було дуже класно, та як приємно усвідомити,що наша Україна нічим не поступається іншим країнам....чому?Якщо ви хочете відчути екзотику-з"їздіть до Криму,оселіться у готелі для іностранців - ГОТОВО!!!! Ось вам - Ізраїль,Каліфорнія....ЄДИНЕ,не має пустелі в нас...а там дуже гарно, та довго витримати складно,коли звик жити серед пустелі з зелені і квітів...

Якщо вам здалось,що я негативно віднеслась, і навіть,якось..."принебреджительно,оскорбительно" до інших країн - вибачаюсь за сумбур та то не так!!!Насправді, нам є чому повчитись!!!Ми живемо серед краси,звикнувши до неї, і переставши цінувати.....в Росії-ще гірше...а в Ізраїлі - інша річ..краса,чистота,люди позитивні,добрі...готові допомогти....сміття не встигає накопичитись)))(як ми не старались усією групою))))

Москва - мені взагалі не сподобалась.....не варто порінювати з Києвом.....коментів не має,окрім одного- Київ ФОРЕВЕР!!!)))))))))

Та по при все-бажання подорожувати не зменшилось.....хочу ще.....)))

Jan. 20th, 2008

Обов"язково прочитайте,друзі!!!!

Прочитайте, не поленитесь!!!! Как дочитаете напишите, пожалуйста, свои комментарии....что Вы думаете по этому поводу?...
Ранее утро...8 марта. Будильник зазвенел, и даже не успев, как следует
начать свою песню, умолк под натиском моего пальца. Почти в темноте
оделся, тихо прикрыв входную дверь, направился к базару. Чуть стало
светать.
Я бы не сказал, что погода была весенней. Ледяной ветер так и норовил
забраться под куртку. Подняв воротник и опустив в него как можно ниже
голову, я приближался к базару. Я еще за неделю до этого решил, ни каких
роз, только весенние цветы...праздник же весенний.
Я подошел к базару. Перед входом, стояла огромная корзина с очень
красивыми весенними цветами. Это были Мимозы. Я подошел, да цветы
действительно красивы.
- А кто продавец, спросил я, пряча руки в карманы. Только сейчас, я
почувствовал, какой ледяной ветер.
- А ты сынок подожди, она отошла не на долго, щас вернется, сказала
тетка, торговавшая по соседству саленными огурцами.
Я стал в сторонке, закурил и даже начал чуть улыбаться, когда
представил, как обрадуются мои женщины, дочка и жена.
Напротив меня стоял старик.
Сейчас я не могу сказать, что именно, но в его облике меня что-то
привлекло.
Старотипный плащ, фасона 1965 года, на нем не было места, которое было
бы не зашито. Но этот заштопанный и перештопанный плащ был чистым.
Брюки, такие же старые, но до безумия наутюженные. Ботинки, начищены до
зеркального блеска, но это не могло скрыть их возраста. Один ботинок,
был перевязан проволокой. Я так понял, что подошва на нем просто
отвалилась. Из- под плаща, была видна старая почти ветхая рубашка, но и
она была чистой и наутюженной. Лицо, его лицо было обычным лицом старого
человека, вот только во взгляде, было что непреклонное и гордое, не
смотря ни на что.
Сегодня был праздник, и я уже понял, что дед не мог быть не бритым в такой день. На его лице было с десяток порезов, некоторые из них были заклеены кусочками газеты. Деда трусило от холода, его руки были синего цвета… его очень трусило, но она стоял на ветру и ждал.
Какой-то не хороший комок подкатил к моему горлу. Я начал замерзать, а продавщицы все не было. Я продолжал рассматривать деда. По многим мелочам я догадался, что дед не алкаш, он просто старый измученный бедностью и старостью человек. И еще я просто явно почувствовал, что дед стесняется теперешнего своего положения за чертой бедности.
К корзине подошла продавщица.
Дед робким шагом двинулся к ней. Я то же подошел к ней. Дед подошел к продавщице, я остался чуть позади него.
- Хозяюшка….милая, а сколько стоит одна веточка Мимозы,- дрожащими от холода губами спросил дед.
- Так, а ну вали от сюдава алкаш, попрошайничать надумал, давай вали, а то… прорычала продавщица на деда.
- Хозяюшка, я не алкаш, да и не пью я вообще, мне бы одну веточку… сколько она стоит?- тихо спросил дед.
Я стоял позади него и чуть с боку. Я увидел, как у деда в глазах стояли слезы…
- Одна, да буду с тобой возиться, алкашня, давай вали от сюдава, - рыкнула продавщица.
- Хозяюшка, ты просто скажи, сколько стоит, а не кричи на меня, -так же тихо сказал дед.
- Ладно, для тебя, алкаш, 5 рублей ветка,- с какой-то ухмылкой сказала продавщица. На ее лице проступила ехидная улыбка.
Дед вытащил дрожащую руку из кармана, на его ладони лежало, три бумажки по рублю.
- Хозяюшка, у меня есть три рубля, может найдешь для меня веточку на три рубля,- как-то очень тихо спросил дед.
Я видел его глаза. До сих пор, я ни когда не видел столько тоски и боли в глазах мужчины. Деда трусило от холода как лист бумаги на ветру.
- На три тебе найти, алкаш, га га га, щас я тебе найду,- уже прогорлопанила продавщица.
Она нагнулась к корзине, долго в ней ковырялась…
- На держи, алкаш, беги к своей алкашке, дари га га га га, - дико захохотала эта дура.
В синей от холода руке деда я увидел ветку Мимозы, она была сломана посередине.
Дед пытался второй рукой придать этой ветке божеский вид, но она, не желая слушать его, ломалась по полам и цветы смотрели в землю…На руку деда упала слеза…Дед стоял и держал в руке поломанный цветок и плакал.
- Слышишь ты, @ука, что же ты, @лядь, делаешь? – начал я, пытаясь сохранить остатки спокойствия и не заехать продавщице в голову кулаком. Видимо, в моих глазах было что-то такое, что продавщица как-то побледнела и даже уменьшилась в росте. Она просто смотрела на меня как мышь на удава и молчала.
- Дед, а ну подожди, - сказал я, взяв деда за руку.
- Ты курица, тупая сколько стоит твое ведро, отвечай быстро и внятно, что бы я не напрягал слух,- еле слышно, но очень понятно прошипел я.
- Э….а…ну…я не знаю,- промямлила продавщица
- Я последний раз у тебя спрашиваю, сколько стоит ведро!?
- Наверное 50 гривен, - сказал продавщица.
Все это время, дед не понимающе смотрел то на меня, то на продавщицу. Я кинул под ноги продавщице купюру, вытащил цветы и протянул их деду. - На отец, бери, и иди поздравляй свою жену, - сказал я.
Слезы, одна за одной, покатились по морщинистым щекам деда. Он мотал головой и плакал, просто молча плакал… У меня у самого слезы стояли в глазах. Дед мотал головой в знак отказа, и второй рукой прикрывал свою поломанную ветку.
- Хорошо, отец, пошли вместе, сказал я и взял деда под руку.
Я нес цветы, дед свою поломанную ветку, мы шли молча. По дороге я потянул деда в гастроном. Я купил торт, и бутылку красного вина. И тут я вспомнил, что я не купил себе цветы.
- Отец, послушай меня внимательно. У меня есть деньги, для меня не сыграют роль эти 50 гривен, а тебе с поломанной веткой идти к жене не гоже, сегодня же восьмое марта, бери цветы, вино и торт и иди к ней, поздравляй. У деда хлынули слезы… они текли по его щекам и падали на плащ, у него задрожали губы.
Больше я на это смотреть не мог, у меня у самого слезы стояли в глазах.
Я буквально силой впихнул деду в руки цветы, торт и вино, развернулся, и вытирая глаза сделал шаг к выходу.
- Мы…мы…45 лет вместе… она заболела… я не мог, ее оставить сегодня без подарка, - тихо сказал дед, спасибо тебе...
Я бежал, даже не понимая куда бегу. Слезы сами текли из моих глаз…
Я хочу, чтоб этот мир стал чуточку добрей...
Рассказ не мой..я не знаю к сожалению кто автор...
Кому понравилось можете добавить в цитатник! Пусть многие прочитают этот рассказ.. может быть так мир станет чуть добрее.....

Jan. 16th, 2008

Нарешті в дорогу!!!

Дочекалася, нарешті, першої справжньої подорожі! :)

Поїзд..літак.....сподіваюся засняти кожен цікавий момен.. не втратити ані хвилини, ні моменту, який буде навіювати радість...



Мрії збуваються....не вірно,коли говорять,що чим більше хочеш - тим менше отримаєш! Навпаки....тому: бажайте й здобувайте!!!

Jan. 8th, 2008

під хвилею музи

Все для тебе

Для тебе все на цьому світі.
Все, що захочеш попросИ.
Твої слова теплом зігріті.
Все що захочеш - лиш скажи!
Все, що захоч, тільки б сум
З очей твоїх, немов, по вітру.
Для тебе все - від моря шум...
І аромат пестливий мирти.
Мовчання вуст і блиск очей
Лякає всіх твоїх рабів.
І в"яне цвіт життя лілей,
І краса в"яне живих слів.
Для тебе все у мирній славі,
Коли ти з посмішкою глянеш.
І квітнуть в щасті взимку мальви.
Коли лиш мовити ти станеш.
Лиш тільки б суму не було
В твоїх прекрасних оченятах!
Засяять Сонце би змогло
В нічних, надіних, тьмяних гратах.
Болить всесвітняя душа.
Від болю того, що бентежить
Тому,що є душа твоя -
Душею світу. Він належить -
Лише тобі!І знає вітер,
І знають зорі, й сонця промінь.
Яке для тебе вночі світить.
Тепло й надіїдає повінь.

для тебе все.лиш не сумуй
любов мою, й землі відчуй

Oct. 21st, 2007

Люди!!!Хочу поделиться с вами творением от Панкратова Георгия - молодой талант с контакта.Мне очень поднимает настроение - надеюсь, тоже произойдет и с вами)))))))


Фэнтэзи

Старый колдун нашёл посох
Старый колдун нашёл посох
Старый колдун нашёл посох
Старый колдун нашёл посох
Думает что мне с ним делать
Думает что мне с ним делать
Думает что мне с ним делать
Думает что мне с ним делать
Это ж магический посох
Это ж магический посох
Это ж магический посох
Это ж магический посох
Но я уже слишком старый
Десятый попёр десяток
Я старый никчёмный пердун
На кой мне магический посох?
И выкинул на фиг посох
И выкинул на фиг посох
И выкинул на фиг посох
И выкинул на фиг посох
А тот давал власть над миром
А тот давал власть над миром
А тот давал власть над миром
А тот давал власть над миром
Злой гоблин его подобрал
Злой гоблин его подобрал
Злой гоблин его подобрал
Злой гоблин его подобрал
Ну что это за хренотень?
Ну что за галимая палка?
Какой же говнюк догадался
Сделать такое дерьмо?
И выкинул на фиг посох
И выкинул на фиг посох
И выкинул на фиг посох
И выкинул на фиг посох
А мимо гуляла Смерть
А мимо гуляла Смерть
А мимо гуляла Смерть
А мимо гуляла Смерть
Увидела посох она
Увидела посох она
Увидела посох она
Увидела посох она
На кой мне палки кусок
Не то что моя коса
И в реку со злости его
И там он и затонул
Кому нужен сраный посох?
Кому нужен сраный посох?
Кому нужен сраный посох?
Кому нужен сраный посох?
Не пишется книга фэнтэзи
Не пишется книга фэнтэзи
Не пишется книга фэнтэзи
Не пишется книга фэнтэзи

Previous 20